Дельфинотерапия — текущие исследования

Белый кит

Белуха Дельфинотерапия с участием белух представляется весьма перспективным направлением. Эхолокатор белух значительно мощнее чем у дельфинов, а значит терапевтический эффект сонофореза при дельфинотерапии может быть более ярко выражен.

Международный Институт Дельфинотерапии проводит уникальные полевые исследования с целью изучения межвидовой коммуникации белух (Delphinapterus leucas) и черноморских афалин (Tursiops truncatus). Изучаются возможности коммуникации белух и человека.

Белухи гораздо спокойнее дельфинов и могут быть успешно использованы во время терапевтических сеансов дельфинотерапии для некоторых специальных контингентов наших пациентов, например, для детей с нарушениями зрения или слуха.

Возможно варьировать виды терапии — проводить несколько терапевтических сессий с дельфином и несколько — с белухами или предоставлять выбор ко-терапевта нашим пациентам.

Научные разработки института

Спосіб лікування ультразвуковою терапією за допомогою контрольованого випромінювання сонару дельфіна

Розробка 1999 р.

Винахід відноситься до медицини, а саме до фізіотерапії та зоотерапії.

Мета винаходу — підвищення якості та ефективності лікуального впливу при застосуванні ультразвукового випромінювання сонару дельфіна.

Прототипи — ультразвукова терапія (УЗТ), яка проводиться за допомогою апаратів УТП-1, УЗТ-101, «Экран-1». Відомо застосування ультразвукової терапії у курортній практиці з лікувальною метою (Загальна фізіотерапія і курортологія/Є. М. Панасюк, Я.М. Федорів, В.М. Модилевський. - Львів: Світ, 1990.-136 с.; Ультразвуковая терапия/ В.С. Улащик, А.А. Чиркин. -Минск: Беларусь, 1983.-254 с.). Але є ряд недоліків, серед яких слід зазначити: при підводному впливі ультразвуку необхідно відповідну кінцівку та вібратор занурювати у ванночку, що є досить незручно; існує відсутність зворотнього зв’язку під час лікувальних сеансів між станом пацієнта та параметрами апаратного впливу; відсутній позитивний психоемоційний вплив на пацієнтів під час лікувальних сеансів, який потенціює психофізичний ефект, та ін.

Дельфін є природним випромінювачем ультразвуку, відома інтенсивність коливань (I), які породжуються сонаром дельфіна у вигляді ультразвукового проміню в терапевтичному інтервалі (Б.Ф. Сергеев. Живые локаторы океана. Ленинград. — «Гидрометеоиздат».- 1980.- 151 с., Birch S., Cosic I. Telemetry monitoring of bottlenose dolphin biosonar during dolphin-human interaction. In Symposium Proceedings - International Symposium on Dolphin Assisted Therapy, September 1995, p. 17; Cole D. Neuro-electrical effects of human-dolphin interaction and sono-chemical hypotheses. In Symposium Proceedings — International Symposium on Dolphin Assisted Therapy, September 1995, p.p. 12-15; Electroencephalographic Results of Human-Dolphin Interaction: A Sonophoresis Model, The Second Annual International Symposium on Dolphin-Assisted Therapy, David M. Cole, September 5-8, 1996, Cancun, Mexico.).

У зв’язку с цим, уявляється актуальним створення способу терапії з використанням властивостей дельфіна з високою лікувальною активністю. В основу винахіда поставлена задача — на підставі адекватної диагностико-терапевтичної процедури створити ефективний спосіб лікування для контрольованих фізіотерапевтичних процедур з метою корекції психофізіологічного статусу пацієнтів з патологією центральної нервової системи — ЦНС (енурез, неврози, сіпання, аутизм, есенціальна гіпертензія), патологією органів зору та слуху.

Поставленна задача вирішується слідуючим чином:

До лікування проводиться електроенцефалографічне обстеження (ЕЕГ з фото-, фоностимуляцією та гіпервентиляцією), психодіагностичне — за допомогою опросних та проективних (малюночних) методик, оцінюється психофізичний статус (АД, ЧСС, ССМР).

Потім проводиться контакт з дельфіном, тривалість сеансу 25-45 хвилин з яких 5-25 хвилин безпосередньо в водному середовищі. Курс складається з 10-ти сеансів. Під час контактів «пацієнт-дельфін» тренер-інструктор спеціальними вправами стимулює дельфіна проводити ехолокацію пацієнта.

Наявність ультразвукового випромінювання та його експозицію (тривалість у часі) контролюють за допомогою гідрофону, показники якого виводяться на спектроаналізатор і постійно контролюються фахівцем під час сеансу. Саме апаратний гідроакустичний контроль за усім спектром звукового випромінювання дозволяє віднести сеанс «пацієнт-дельфін» до лікувального (тобто, дозволяє виявити саме наявність ультразвукового випромінювання, його експозицію та проводити кратні процедури). Після кожного сеансу проводиться оцінка психофізичного статусу (АД, ЧСС, ССМР) пацієнта для виокремлення ефекту вплива дельфіна.

Спеціалізований ЕЕГ-контроль проводиться після 1-го, 3-го сеансів та після курсу з виконанням усіх функціональних проб.

Між сукупністю суттєвих ознак і досягаємим технічним результатом існує причинно-наслідковий зв’язок, який показан у прикладах.

Приклад 1. Пацієнт, 7 років, діагноз — дитячий церебральний параліч (ДЦП). Раніше проводились сеанси традиційної терапії, в тому числі — фізіотерапії, але позитивного ефекту не відмічалось. Після 8 сеансів дельфінотерапії загальною тривалістю 25-30 хвилин кожний відмічався стійкий позитивний ефект, який реалізовувався в зникненні проявів спастичності та появлення нових локомоцій та праксисів.

Приклад 2. Пацієнт, 5 років, діагноз — раній дитячий аутизм (РДА). Був повністю відсутній комунікативний контакт з оточенням. Вже після 5-ти сеансів тривалістю 25 хвилин відмічався різкий зріст комунікативної активності та мовної продукції, який можливо виявити об’єктивними методами дослідження.

Включення у спосіб лікування цілеспрямованного диагностичного комплексу забезпечує необхідну сукупність заходів, спрямованних на отримання оптимально ефективного лікувального впливу на пацієнтів. Зміни, що фіксуються під час проведення ЕЕГ-контролю, дозволяють зробити висновок про кількісні та якісні характеристики біоелектричної активності головного мозку після сеансу дельфінотерапії.

Метод відповідає вимогам медичної методології, екологічно чистий, нетоксичний, не викликає ніяких побічних ефектів, добре переноситься хворими.

Протипоказання: хворі на епілепсію, гострі інфекційні хвороби; онкологічні хворі.

Підготовка дельфіна до дельфінотерапії

Розробка 2001 р.

Дельфінотерапія може використовуватися як засіб психологічної і фізіологічної реабілітації після клінічного етапу терапевтичного лікування, або для полегшення фізичних і психічних страждань в останній стадії, коли хворобу офіційно визнають за не підлягаючу лікуванню.

Дельфін є природним випромінювачем ультразвуку, відома інтенсивність коливань, які породжуються сонаром дельфіна у вигляді ультразвукового проміню в терапевтичному інтервалі (Б.Ф. Сергеев. Живые локаторы океана, Л., Гидрометеоиздат, 1980, 151 с.). Він відноситься до тварин, яким властива алеломіметична поведінка. У таких тварин відбувається взаємне стимулювання до тих дій, які виконують члени співтовариства, наприклад — спілкуванню. Через велику товариськість і контактність, здібність до міжвидового спілкування, дельфіни заохочують подібне взаємостосунки з людьми. Висока соціальність дельфіна використовується в терапевтичних цілях для вирішення проблем інкапсуляції і подальшої соціалізації пацієнтів. Задача терапевта — модулювати ці контакти.

Метод дельфінотерапії (ДТ) є системою фізичних і психічних дій, направлених на лікування хворого, з використанням дельфінів. Мета дельфінотерапії полягає в усуненні хворобливих відхилень, зміні відношення хворого до себе, своєму стану і навколишньому середовищу. Прямо або опосередковано відбувається комплексна лікувальна дія на емоції, думки і самосвідомість людини.

Схожею є підготовка дельфінів для спілкування з людьми на шоу-програмах, що можна в певному сенсі назвати примітивною дельфінотерапією, який включає закріплення у дельфінів умовного рефлексу здійснювати видовищні трюки: апортировка, стрибок, дельфінірування, сальто, стояння на хвості; набір інтерактивних «терапевтичних» трюків, точніше керованих інтеракцій, вокалізація над і під водою, знаходження у воді з людиною (див. Б.А. Журид, С.А. Верижникова, Мы понимаем друг друга, Учебник тренера морских животных, Севастополь, 1997, 325с.).

Але недоліком є те, що у дельфіна не тренувалася навичка випромінювання сонару, оскільки, по-перше, в шоу-програмах він цілеспрямовано не використовується, а по-друге, вважалося, що дельфін сам знає коли треба лоціювати простір.

Нам необхідно вдосконалити спосіб підготовки дельфіна до дельфінотерапії, у якому шляхом закріплення додаткової навички, а саме — керованої ультразвукової емісії сонаром у терапевтичному діапазоні, досягається можливість ефективного його використовування у лікувальних програмах, завдяки одному із специфічних проявів впливу дельфіна на мозок людини — підвищенню рівня синхронізації біоелектричної активності кори. Це дозволяє значно підвищити ефективність коректувальних і терапевтичних заходів.

Для вирішення завдання підготовки дельфіна до дельфінотерапії, який включає закріплення у дельфіна умовного рефлексу здійснювати видовищні трюки, набір керованих інтеракцій, вокалізації над і під водою, знаходження у воді з людиною, у якому, згідно з винаходом, додатково закріплюють навичку керованої ультразвукової емісії сонаром у діапазоні від 20000 Гц до 170 кГц.

Це дозволяє підготовити дельфіна, терапевтична дія якого при дельфінотерапії в значній мірі пояснюється сонофоретічеськой моделлю, коли спеціально підготовлений дельфін виступає при лікувальних інтеракціях як природний ультразвуковий сонар і цілеспрямовано лоціює — видає акустичну емісію на пацієнта. Це дозволяє реалізувати відомі лікувальні ефекти ультразвукової терапії (УЗТ): протизапальний, анальгетичний, спазмолітичний, метаболічний, дефіброзуючий, бактерицидний.

Приклад виконання способу:

Під час вокалізацій та пошукових акустичних сигналах дельфіна за допомогою контролю гідроакустичним комплексом відокремлюються сигнали випромінювання дельфіна, які лежать в ультразвуковому діапазоні: від 20000 Гц до 170 кГц. Для керованого та багатократного відтворення цього сигналу дельфіном закріплюється його подача тільки по відповідному бридж-сигналу, що є спеціальним тоновим свистом, та/або по жесту руки оператора, який працює з дельфіном.

Дельфін Дарт за 4 місяці був підготовлений для випромінювання сонаром в ультразвуковому діапазоні під час сеансів тільки по сигналу оператора. Контроль випромінювання сонару дельфіна здійснювався гідрофоном та аналізувався на спектроаналізаторі. Ці дані давали можливість оператору під час тренування дельфіна закріпити нову навичку на рефлекторному рівні. При позитивному підкріпленні дельфін багатократно без помилок відтворював саме необхідний для ультразвукової терапії сигнал, що призводило до потрібної активації центральної нервової системи пацієнта. Зміни, що фіксуються під час проведення ЕЕГ-контролю, дозволяють зробити висновок про кількісні та якісні характеристики біоелектричної активності головного мозку після сеансу дельфінотерапії.

Цей спосіб підготовки, який включає закріплення навички до керованої ультразвукової емісії сонаром дельфіна обумовлює те, що взаємодія з дельфіном стає продуктивною, тому, що вона не спонтанна, а направлена на реалізацію комплексу вправ для розвитку і закріплення у пацієнта нових навичок і умінь психомоторного функціонування. А сам дельфін стає ко-терапевтом під час терапевтичних сеансів.

Наверх

Главная

Добавить в избранное